ukru
+38 097 863 36 55      +38 066 166 74 95 | Пн-Вс 09:00 - 21:00
ukru
+38 097 863 36 55      +38 066 166 74 95 | Пн-Вс 09:00 - 21:00

Першочергові дії захисника на етапі досудового розслідування. Рекомендації від Всеволода Ігнатенка та Ярослава Зейкана

Дана стаття присвячена збору та аналізу положень чинного законодавства України, судової практики та фактів практичної діяльності адвокатів з метою створення приблизного алгоритму першочергових дій адвоката – захисника на самому початку досудового розслідування.

Ключові слова: адвокат, захисник, досудове розслідування, повідомлення про підозру, затримання, запобіжний захід, перешкоджання законній діяльності адвоката.

Я. П. Зейкан

В. В. Игнатенко

Первоначальные действия защитника на этапе досудебного следствия

Эта статья посвящена сбору и анализу норм действующего законодательства Украины, судебной практики и фактов практической деятельности адвокатов с целью создания приблизительного алгоритма первоначальных действий адвоката – защитника на первом этапе досудебного следствия.

Ключевые слова: адвокат, защитник, досудебное следствие, сообщение о подозрении, задержание, мера пресечения, препятствование законной деятельности адвоката.

Y. Zeykan

V. Ignatenko

Initial action lawyer at the stage of pre-trial investigation

This article focuses on the collection and analysis of the current legislation of Ukraine, judicial practice and the facts of practice of lawyers in order to create an approximate algorithm for initial action lawyer — defender of the first stage of pre-trial investigation.

Key words: lawyer, defender, pre-trial investigation, the message is about suspicion, detention, preventive measure, impeding the legitimate activities of a lawyer.

Користуйтесь консультацієюКакие типовые ошибки допускают следственные судьи, идя на поводу у прокуратуры?

Постановка проблеми та її актуальність. У сучасних вітчизняних реаліях кримінального процесу важливо визначитись із чітким порядком дій який має\може здійснити адвокат на самому початку досудового розслідування. Часті випадки побиття затриманих\свідків з метою отримання вигідних для слідства показів \ свідчень та постійне перешкоджання законній діяльності адвоката – це вже не новина. Важливо визначитись із способами та засобами процесуального протистояння адвоката слідчому, працівникам оперативних підрозділів та прокурору на початковому етапі слідства.

Метою дослідження є формування можливого спектору дій, алгоритму їх застосування та можливих варіантів/наслідків кожної з процесуальних дій.

Виклад основного матеріалу. Для початку вважаю за необхідне визначитись із легальними юридичними підставами, тобто такими, що зазначені в Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК), підставами та строками затримання особи.

Особу може бути затримано, у відповідності до ст. 191 КПК України за ухвалою слідчого судді з метою приводу. У відповідності до ч. 1 ст. 192 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше тридцяти шести годин із моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Без ухвали слідчого судді особу може бути затримано на підставі ст.207 КПК (будь – якою особою, так зване громадянське затримання) або ст. 208 КПК (уповноваженою особою).

Громадянське затримання може бути здійснено за наступних підстав:

— п. 1 ч.1 ст. 207 КПК України – при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення.

— п. 2 ч. 2 ст. 207 КПК України – безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, що підозрюється у його вчиненні.

Затримання уповноваженою особою може бути здійснено за наступних підстав:

— ч. 1 ст. 208 КПК України – особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

— ч. 2 ст. 208 КПК України – особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

— п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України – якщо особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.

— п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України – якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

— ч. 2 ст. 208 КПК України – якщо підозрюваний не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

— ч. 2 ст. 208 КПК України – якщо підозрюваний не виконав обов’язки покладені на нього при обранні запобіжного заходу.

Важливо визначитись з окремим порядком затримання військовослужбовців під час виконання обов’язків військової служби. Наприклад: відсутня можливість затримання такої особи у встановленому чинним КПК України порядку, в разі несення останнім караульної служби чи перебування в добовому наряді. Така особа попередньо має бути знята з посту (фактично відбувається відсторонення від виконання відповідних обов’язків, наприклад по виконанню охорони конкретного військового об’єкту), про необхідність такого затримання мають бути повідомлені відповідні органи, а саме відповідний орган Військової прокуратури України за територіальною ознакою, Військова служба правопорядку, керівництво військової частини\черговий військової частини. Дана особа має бути відсторонена від виконання відповідних обов’язків у встановленому ЗУ «Про статути Збройних Сил України» порядку і лише після цього передана відповідним посадовим особам.

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, не може перевищувати 72 годин з моменту затримання.

Отже, визначившись із порядком, легальними причинами та строками затримання особи, вичерпний перелік яких нам надає Кримінальний процесуальний кодекс України, ми можемо перейти до визначення порядку дій адвоката – захисника на цьому етапі досудового розслідування.

Важливим є визначитись із строками в які адвокат має з’явитися до службової особи яка здійснила затримання або до відповідного органу досудового розслідування до якого доставлено затриману особу.

Отримавши повідомлення/виклик, адвокат протягом 1 години (у виняткових випадках протягом 6 годин) з’являється до відповідної особи/органу.

Користуйтесь консультацією: Представництво у цивільному процесі

Для підтвердження своїх повноважень адвокату необхідно мати:

— Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;

— Ордер;

— Витяг з ЄДРА;

Також до матеріалів справи долучається витяг з договору «Про надання правової допомоги».

В разі створення фактичних перешкод для допуску у справу адвокат/захисник має здійснити наступні дії:

— Зафіксувати свою явку до слідчого у журналі реєстрації відвідувачів у черговій частині.

— Подати слідчому клопотання про надання зустрічі із підзахисним та про ознайомлення з матеріалами справи.

— Подати скаргу на незаконні дії відповідних осіб (у разі відмови у таких клопотаннях).

В разі безпосереднього перешкоджання діяльності адвоката / захисника не буде зайвим викликати поліцію та безпосередньо зареєструвати заяву по факту перешкоджання законній діяльності адвоката. Законодавець у чинному Кримінальному кодексі України наводить відповідну кваліфікацію таких дій, а саме ст.. 397 – 400 КК України.

Адвокату / захиснику і клієнту слід обов’язково реалізувати своє право на конфіденційне побачення. Спілкування із затриманим не може бути обмеженим у часі, до того ж на такій зустрічі є неприпустимою присутність конвою, оперативних працівників, слідчих тощо.

Під час першого побачення необхідно встановити психологічний контакт з клієнтом. Необхідно роз’яснити, що адвокат / захисник – буде захищати його права та законні інтереси, а інформація надана адвокату жодним чином не може бути розголошена чи використана проти нього.

Під час спілкування необхідно з’ясувати :

— Чи здійснювався огляд / обшук затриманого? Якщо так, то чи було складено протокол чи були присутні поняті.

— Чи здійснювався огляд / обшук житла затриманої особи.

— Якщо були вилучені речі, то які саме…

— Чи є свідки відповідної дії / події тощо.

Та ще багато питань у відповідності до конкретної ситуації.

У разі з’ясування обставин, що дають підстави вважати затримання особи незаконним, адвокат має керуватись вимогами ст.. 42, 206, 208 КПК України та звертатися з відповідною скаргою. Виникає питання: кому скаржитись!?

Звичайно можливо та необхідно звертатись зі скаргою на незаконні дії відповідних працівників до їх керівництва та процесуального керівника (прокурора), але як показує досвід – це майже ніколи не призводить до бажаного результату. Реальним, дієвим способом захисту прав підзахисного, у відповідній ситуації, є звернення до слідчого судді. Під час розгляду скарги слідчим суддею необхідно довести незаконність затримання з метою визнання відповідної процесуальної дії незаконною.

У разі наявності у підзахисного видимих тілесних ушкоджень, адвокат фіксує їх за допомогою фото, — відео пристроїв. Якщо клієнт повідомляє про застосування до нього заходів фізичного впливу без видимих ознак побиття, адвокат має зафіксувати дану інформацію.

Після проведення вищезазначених дій адвокат заявляє клопотання слідчому про негайне проведення освідування, направлення клієнта у медичний заклад для фіксації наявних тілесних ушкоджень та надання медичної допомоги, а також про призначення судово-медичної експертизи.

У разі відмови клієнта від подання скарг, заяв, клопотань щодо побиття адвокат має роз’яснити клієнту негативні наслідки неподання відповідних процесуальних документів та має допомогти виважено прийняти остаточне рішення.

Якщо клієнт висловлює скарги на стан здоров’я або перебуває у фізичному стані який загрожує його здоров’ю, — адвокат вживає необхідних заходів для забезпечення надання підзахисному невідкладної медичної допомоги (подання відповідних клопотань до слідчого, виклик медичних працівників тощо), а якщо потрібно наполягає на його госпіталізації.

Адвокат повинен бути присутнім під час вручення повідомлення про підозру (має бути вручено на протязі 24 годин після затримання особи).

Необхідно зібрати матеріали, що характеризують особу клієнта та додати їх до матеріалів справи під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Важливими доказами, які характеризують особу підозрюваного можуть бути: довідки з місця роботи, навчання, проживання позитивні характеристики з вищезазначених місць – дана сукупність доказів та свідчень дає змогу впевнено стверджувати, що клієнт має реальну соціальну значимість та має міцні соціальні зв’язки.

Також, важливим є роз’яснити клієнту процедуру розгляду даного клопотання слідчим суддею та підготувати клієнта до виступу в суді, визначитись із переліком матеріалів, які доцільно дослідити під час судового розгляду. ( ч.4 ст. 193 КПК України).

Захисник має отримати копію клопотання про обрання запобіжного заходу та ознайомитись з матеріалами (як мінімум першочерговими, тими, що стали підставою для затримання клієнта та лягли в основу клопотання про обрання запобіжного заходу).

Якщо вищезазначені документи отримані підзахисним менш як за три години, адвокат повинен заявити у суді клопотання про звільнення підзахисного з під варти. Наполягати на цьому.

У разі вирішення питання про обрання таких запобіжних заходів, як тримання під вартою, застава та домашній арешт – адвокат має посилатися на норми ЄКПЛ і практику ЄСПЛ.

Автори статті: Я. П. Зейкан

адвокат, доцент академії адвокатури, к. ю.н.,

В. В. Ігнатенко

Юрист, старший партнер «Global Deal Law»

Вартість послуг

Сфери діяльності

Переваги вибору

Юридична компанія Київ. Вирішимо навіть найскладніші питання правового характеру. Телефонуйте зараз:

Наші контакти

Ми Завжди На Зв’язку

Або приїзджайте до нас на смачну каву